"ЮВІЛЕЙ  КОТЛЯРЕВСЬКОГО"

Літературна подорож

9 вересня  відзначється 250-та річниця від дня народження видатного українського
 письменника, поета, драматурга,
 засновника нової української літератури 
та громадського діяча 
Івана Петровича Котляревського.
Іван Котляревський… Ім’я це викликає у кожного низку асоціацій: безсмертний парубок Еней, і незабутня Наталка Полтавка – героїня однойменної п’єси, що стала, за визначенням І. Карпенка-Карого, праматір’ю українського театру, і рядки «Будеш, батьку, панувати…» Тараса Шевченка, який перший передбачив світову славу Івана Котляревського, оцінив значення творчості поета для розвитку української літератури, становлення українського національно-культурного середовища
 на всій території України.
Творчість митця почалася через 25 років після того, як була зруйнована Запорізька Січ,
 а з нею й український героїчний дух, і відновити його, посіяти в душах українців віру і надію було завданням нової української літератури.
Зачинателем її став саме
 Іван Петрович Котляревський.

З нагоди ювілея письменника бібліотекарі пропонували своїм читачам звернутися до спадку, який залишив по собі веселий полтавський мудрець. До уваги читачів старшого шкільного віку була запропонована  літературна подорож за його відомими творами, а також цікаві відомості про екранізації найкращих книжок, біографічні відомості та ціківі факти про письменника. 
Літературний доробок письменника
 за обсягом невеликий.
 Це поема «Енеїда», драма «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», 
послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків з праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької 
поетеси Сапфо «Ода Сафо».

Найзначнішим досягненням І. Котляревського, яке й започаткувало розвиток нової української літератури, стала поема "Енеїда". Над «Енеїдою» Іван Котляревський працював близько 30-ти років (з перервами). Три перші частини вийшли з друку в 1798 p., четверта - в 1809 p., п'ята в 1822 p.; повністю твір завершено в 1825 -1826 pp., а видано в 1842р. 
після смерті письменника.