Історичний портрет

Незабутнє ім’я України

4 березня виповнюється 200 років від дня народження Михайла Михайловича Вербицького - українського композитора, хорового диригента, священика, громадського діяча,

автора музики Гімну України "Ще не вмерла Україна".

Твір, який мільйони людей по-справжньому сприймають як музичний   національний  символ. Цей твір пройшов перевірку часом, історичними подіями, став невід'ємною часткою суспільного життя. 

У 1862 році відомий український етнограф Павло Чубинський написав вірш "Ще не вмерла України ні слава, ні воля". Дуже потужно ці віщі слова були окрилені музикою Михайла Вербицького - скромного священника і водночас обдарованого талантом митця.

Перша частина пісні "Ще не вмерла Україна" була затверджена у якості українського нацонального гімну законом, виданим ще при гетьмані П. Скоропадському у травні 1918 року. І тільки 16 січня 1992 року Незалежна Україна відновила у правах державний гімн. Остаточно його текст і музика були затверджені у 2003 році Веровною Радою України.

Творча спадщина Михайла Вербицького - одне з найцінніших надбань української культури. Ще за життя Вербицький здобув визнання як талановитий музикант. Михайла Вербицького високо поціновували діячі української культури, зокрема Іван Франко. 

Читачі старшого шкільного віку уважно слухали розповідь бібліотекаря, обговорювали цікаві факти з життя українського
композитора-патріота.

Він був справжнім народним композитором, який умів своєю музикою збуджувати світлі, піднесені почуття. Саме цим пояснюється величезна популярність його творів, і в  першу чергу найславетнішого - пісні-хору "Ще не вмерла Україна"!